14 вересня, 195174 км
Купив автівку тонованою, влітку їздити було дуже комфортно, сонце не шпарило, не так нагрівалася. Але ж тонування передніх стекол заборонено, а по-перше, було в новинах, що в Києві вже з'явилися прилади для перевірки тонування, тож незабаром і в регіонах з'являться; а по-друге, в Європі (та й навіть у Молдові) просто без приладів штрафують за тонування (в Румунії навіть техпаспорт забирають). Та й загалом, я намагаюся йти європейським шляхом, не порушувати закони та ПДР, адже всі зміни, які ти хочеш, щоб відбулися в державі - треба починати з себе. Отже, хоч і дуже шкода, але вирішив зняти тонування передніх стекол, і після роботи, начитавшись форумів та надивившись ютубів, почав процес
Добре, що теща мешкає в приватному будинку, загнав до неї у двір, позичив фен, і добряче прогріваючи, повільно почав знімати плівку. Завдяки доброму прогріву, майже увесь клей залишився на плівці, а те, що залишалося на склі - відчистив зазделагідь купленим за 95 грн спеціальним засобом: він розчиняє клей в желеподібну субстанцію, яка легко прибирається пластиковою карткою, а залишки потім відмиваються миючим засобом для стекол. Загалом на все, разом із зачисткою від залишків клею, з перекурами та кофе-брейком, на два скла пішло дві з половиною години. Виявилося, що на склі є ще заводський напил, тобто ззовні воно трохи притоноване, але зсередини тепер здається, наче їду з відкритими вікнами. Але то справа звички, та й в темряві тепер набагато видніше буде (це я себе так заспокоюю, бо насправді звик до тонування й таки розстроєний).
Було:
Стало:
Було:
Стало:
